Personal tools
You are here: Home Львів Вулиці Львова Львів, проща Соборна
Navigation

Lviv Churches
Lviv Photos, Churches

Квартири подобово Львів
Квартири подобово Львів
 
Document Actions

Львів, проща Соборна

Під назвою Бернардинської ця площа згадується у 1650 р. Назва пов'язана з її місцезнаходженням — біля монастиря бернардинців. У той час вона була дещо меншою і використовувалась як ринок.
На початку XIX ст. частина укріплень монастиря була знесена, зокрема величезна квадратна вежа, так звана IV Бернардинська, що знаходилася поряд із дзвіницею, займаючи сучасну проїзну частину площі. Тоді ж (у 1821-1825 рр.) засипано оборонний рів та прилеглі яри. Довший час на площі велася торгівля. У 60-х роках XIX ст. площу упорядкували, відвели спеціальне місце для ринку, який відкрили у 1876 р. З часом Галицький ринок оточили будинки, він дещо змінив вигляд. Але конструкції навісів над торговими столами збереглися досі.
У жовтні-грудні 1945 р. називалася пл. Черняховського, у 1946—1993 рр. — пл. Возз'єднання. Сучасна назва з 1993 р.

Будинок № 1. У XVII ст. на цьому місці знаходилася Галицька куртина, яка з'єднувала Галицьку браму і укріплення монастиря бернардинців. А після її знесення тут до кінця XIX ст. був сад — "Під солов'ями". Сад був у дворі, мав усього чотири дерева, але це не бентежило відвідувачів ресторану, котрий містився у ньому.
На фронтоні будинку — напис "???? 1773". Тільки це рік заснування не будинку, а аптеки, яка знаходиться в ньому. Аптека називалася "Під угорською короною". Вхід прикрашений ажурним ковпаком у вигляді корони Угорщини.
На початку XX ст. аптека мала найгарнішу шибку в усій Галичині. На ній спеціальними кислотами були витравлені зображення корони св. Стефана, що відповідало назві аптеки, водяних лілей і гірлянд. Коштувала вона 300 крон — сума на той час чимала. І звичайно, знайшлися дикуни, які її невдовзі розбили.

Будинок № 2. Довший час тут містився ресторан, який від прізвища свого власника Ф.Бізанца називався "Бізанц". Небіж Ф.Бізанца зараз живе у Бідні, фінансує різноманітні спільні австро-українські культурні заходи. Очевидно, з назвою цього ресторану пов'язане прізвисько офіціантів у львівських кав'ярнях — "бізанци".

Будинок № 3а. Колишній бернардинський монастир. Заклав
його львівський староста А. Одровонж у 1460 р. Монастир спо
чатку був дерев'яним, неодноразово горів. У 1600 р. почалося будівництво кам'яного костьолу. Авторами проекту були Б.Авелідес, Павло Римлянин та Амброзій Прихильний. Фінансували будівництво Ю. Мнішек, С.Жолкевський та Я.Замойський. Костьол будувалив 1600-1630рр., причому не розбираючи старого костьолу, а над ним, розібрали його у-1616р. Перша служба відбулася в день св. Андрія, тому костьол дістав ім'я цього святого, Водночас з костьолом споруджували в камені нове приміщення монастиря— з північного боку (старий мона стир знаходився з південної сторони).
Фасад костьолу прикрашений гербами Польщі та Литви, а також гербами Одровонж і Мнішек. Храм розписаний фресками, сталли (дерев'яні сидіння для почесних гостей) позолочені. Підлога була спочатку з тесаного каменю, а 1738 р. перероблена на мармурову. Костьол має 17 вівтарів.
Вежа костьолу заввишки 38 м. У XVIII ст. на ній встановлений годинник. Його відреставрували і пустили в хід наприкінці 70-х рр. XX ст.
Монастир мав потужні укріплення, це зовнішній форпост Львова. На сьогоднішній день збереглася східна оборонна стіна з Глинянською вежею. У вежі 1618р. були пробиті ворота, але вже в 1620 р. їх заклали з огляду на інтереси безпеки міста. В середині 70-х років XX ст. цю закладку розібрали і через вежу зробили зручний прохід на нинішню пл. Митну.
Польська шляхта дуже шанувала костьол св. Андрія. Звідси починався похід Лжедмитрія І на Москву. Тут вивішували трофейні прапори і зброю. У монастирі нерідко відбувалося заснування конфедерацій — союзів шляхти, які утворювалися найчастіше з метою боротьби проти короля. Але конфедерація 1648 р. під проводом Яреми Бишневецького була спрямована на боротьбу проти визвольного руху українського народу.
У дворі монастиря знаходиться криниця, над якою стоїть ротонда, споруджена близько 1720 р. Склепіння ротонди має розпис, присвячений чудесам Яна з Дуклі, святого місцевого походження. Він був ченцем бернардинського монастиря у Львові, помер 1484 р. Згідно з легендою, через рік із могили вдарило джерело. Це було визнано чудом, і тому в 1521 р. рештки Лна були перенесені до головного вівтаря костьолу і зберігалися там у срібній раці1. А джерело використали для спорудження криниці.
Похмура легенда розповідає, що 1648 р. в криницю були вкинуті трупи підступно вбитих у монастирі львів'ян-українців, які хотіли відчинити міські ворота Богданові Хмельницькому.
Дзвіниця поставлена 1734 р. У 1924 р. на її зовнішній стіні встановлена меморіальна дошка на честь Р. Трауґутта, одного з керівників польського повстання 1863 р. (не збереглася).
Тривалий час на дзвіниці висів дзвін, відлитий у Львові 1588 р. У 1917 р. його перенесли до музею ім. Яна III (нині Львівський історичний музей), чим врятували від знищення. Австрії не вистачало міді для військових потреб. Тому з церков і костьолів знімали мідні дахи, не уник цього і Міський театр. Тоді ж перелили близько 100 церковних дзвонів.
У 1672 р. підчас облоги Львова турками останні стали копати мінну галерею під стіну монастиря. Буря, яка несподівано знялася, завалила підкоп разом з людьми. Наприкінці XIX ст. під час земляних робіт цей хід виявили. На цій підставі виникла легенда, буцімто хід сполучав чоловічий монастир із жіночим монастирем кларисок, що стоїть навпроти, на пл. Митній.
У 1648 р. перед костьолом поставили дерев'яну колону на знак подяки Яну з Дуклі за врятування Львова від взяття його Б.Хмельницьким. Простояла вона, мабуть, недовго. У 1734 р. магнати Жевуські, в яких Ян з Дуклі був фамільним патроном, спорудили на його честь кам'яну колону. Бона закінчувалася майданчиком, де стояла статуя блаженного — навколішках перед Богородицею.
У каналізаційних тунелях під костьолом у 1943-1944 рр. переховувалася велика група євреїв. На поверхню землі вони вийшли вдень визволення міста — 27 липня 1944 р.
У 1784 р. в приміщенні монастиря було закладено Архів давніх актів — нині Центральний державний історичний архів у Львові, один з найбагатших архівів Європи.

Будинок № 6. Споруджений 1839 р. за проектом В.Шмідтадля князя фон Ліхтенштейна. У 70-х роках XIX ст. він став власністю армії і таким запишається понад 100 років. За Австрії тут містилася Генеральна команда військового керівництва Галичини, за Польщі — командування округу 6-го корпусу. Вже близько 60 років тут традиційно розміщується міська військова комендатура.

Будинок № 7. Зведений у 1913р. для готелю "Краківського" — на місці старого, в якому містився той же готель, редакції кількох газет і друкарня. Нині тут обласний суд.

За матеріалами http://ourlviv.il.if.ua