Personal tools
You are here: Home Львів Вулиці Львова Львів, площа Галицька
Navigation

Lviv Churches
Lviv Photos, Churches

Квартири подобово Львів
Квартири подобово Львів
 
Document Actions

Львів, площа Галицька

Ще в середні віки місце, яке нині займає площа, входило до складу Галицького передмістя. Тут знаходилося поселення "Під сторожею". Два лани1 з цією назвою — навпроти Галицької брами — згадуються у королівському привілеї 1386 р. Назва була пов'язана з тим, що його мешканці сплачували особливий податок, "велику сторожу", який надходив до королівської каси. Спочатку вони несли зовнішню охорону міста, а з часом, коли були побудовані укріплення, цей обов'язок замінили податком. Поселення мало статус вулиці.

Тут починалася вул. Гончарська (нині князя Романа), було кілька млинів. Навпроти брами, на місці скверу з фонтаном і двору бібліотеки, стояв костьол Боздвиження св. Хреста, збудований у 1534 р. Площу навскіс перетинала Галицька куртина, яка пролягала від Галицької брами до монастиря бернардинців. У приміщеннях, прибудованих до неї, жив міський кат з родиною і помічниками та була кімната тортур.

Площа виникла наприкінці XVIII ст., після знесення міських укріплень, а назву дістала від Галицької брами.
Наприкінці XIX ст. вона стала однією з центральних у Львові. На місці колишнього костьолу, знесеного наприкінці XVIII ст., влаштували стоянку фіакрів. Через площу проходила колія кінного трамвая, а з 1894 р. — перша копія електричного. На місці знесених будинків було розбито сквер. У 1880 р. його прикрасили фонтаном зі статуєю Світезянки — діви озера Світезь, героїні поеми А. Міцкевича (автор Т.Блотніцький).
У 2001 р. на площі було встановлено пам'ятник засновникові міста Данилу Галицькому (скульптори Б.Лрич, Р.Романович, архітектор Л.Чурилик).

Будинок № 7. У другій половині XIX ст. на цьому місці стояло кілька будинків і серед них так звана Бойківська кам'яниця. Назва пішла від того, що приїжджі бойки влаштували тут щось на зразок бази і звідси розносили по будинках фрукти і ягоди. Жив тут М.Павлик, у якого зупинявся І.Франко. У 1895 р. цей будинок відвідала відома англійська письменниця Е.Л.Войнич, яка приїхала до Львова у справі організації транспортування нелегальної літератури до Росії. Сучасний будинок споруджений у 1902 р. за участю архітектора К.Боубліка. На першому поверсі знаходилася відома кав'ярня "Центральна". При ній були бібліотека, більярдна, спеціальні салони для дам. Працювала кав'ярня до третьої години ранку.

Будинок № 10. Збудований у стилі бароко у другій половині XVIII ст. за проектом архітектора П. де Тірже, належав послідовно Уленецьким, Бесядецьким і місту. Після окупації Галичини Австрією тут деякий час знаходився поштамт. Наприкінці XVIII ст. при ньому була організована диліжансова пошта.
На початку XX ст. у цьому будинку містилася Торговельно-промисаова палата, діяла постійна промислова виставка, де експонувалися лише галицькі вироби. У 1937 р. тут вирішено було створити музей Червенської землі. Створенню музею перешкодив початок Другої світової війни. А після визволення міста від окупантів у залах будинку відкрилася обласна бібліотека.

Будинок № 15. Ще на початку XIX ст. на цьому місці стояв міський млин. Під час копання котловану під сучасний будинок знайшли млинове колесо і лотоки — відкриті жолоби для стікання води. Через Полтву навпроти було перекинуто міст, на якому стояла статуя св. Яна Непомука. З цим і була пов'язана одна з назв сучасного проспекту Т.Шевченка — вул. св. Лна. Потім тут стояв готель "Тигр", або "Під тигром".

Нинішній будинок споруджений у 1872 р. за проектом Ф. По-кутинського для Іпотечного банку. У 30-х роках XX ст. тут було представництво всесвітньовідомої туристичної фірми "Компанія спальних вагонів Кука". Частину першого поверху з 1937 р. займав кінотеатр "Європа" (нині — Галицький центр кіномистецтва). Демонструвалися лише нові фільми польського та іноземного виробництва, і тому ціни на квитки були вищими, ніж в інших кінотеатрах.

За матеріалами http://ourlviv.il.if.ua